В анексованому Криму виставили на продаж акції морських портів Ялти та Євпаторії. Об'єкти, яким обіцяли процвітання в російських реаліях, тепер продадуть з молотка. Як кримським портам обіцяли успіх з Росією і навіщо їх тепер продають, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
П'ять кримських портів – Севастопольський, Керченський, Феодосійський, Євпаторійський і Ялтинський – з 2014 року закриті урядом України для відвідувань і економічної діяльності. Вони також перебувають під міжнародними санкціями.
Після «націоналізації» в 2014 році порти Кримського півострова були передані на баланс створеного підприємства «Кримські морські порти». Російська влада Криму всі ці роки обіцяла їм розвиток у співпраці з Росією та її партнерами.
Але реальність виявилася іншою. Кримські порти і в минулі роки несли масштабні збитки, а повномасштабне вторгнення РФ в Україну ще більше ускладнило їхнє становище. Два з них можуть бути продані найближчим часом.
Рубль – штука
У липні в Міністерстві майнових і земельних відносин російського уряду Криму виставили на продаж акції Євпаторійського і Ялтинського портів.
За даними російського порталу торгів, на продаж виставлено 100% акцій статутного капіталу АТ «Євпаторійський морський порт» – загалом 192 504 199 штук номінальною вартістю в рубль за одну акцію.
«Загальна номінальна вартість 192,5 мільйона рублів, що складають 100% статутного капіталу юридичної особи порту», – йдеться в повідомленні.
Також на продаж виставлено 100% акцій статутного капіталу АТ «Ялтинський морський порт». Продати хочуть 1 644 546 260 штук його акцій за такою ж номінальною вартістю – рубль за акцію. Загальна номінальна вартість пакета акцій – 1,6 мільйона рублів.
Заявки приймаються до 28 липня, повідомляється на російському порталі торгів. Аукціон призначений на 1 серпня.
Борги і скорочення
Справи в обох портах, чиї акції виставлені на продаж, давно йдуть не найкращим чином. Згідно з оприлюдненими фінансовими звітами, обидва об'єкти мають борги за пів року практично за всіма статтями.
У Євпаторійському порту ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну почалися проблеми із соціальними виплатами співробітникам. А про його економічну діяльність в останні роки практично нічого не відомо.
У боргах – і порт Ялти. Це було складно уявити в досанкційні роки, коли цей порт служив зоною пасажирського та вантажного обслуговування. Біля південного узбережжя курсували десятки пасажирських катерів і щодня відвантажували тисячі тонн різних вантажів.
В умовах міжнародних санкцій усе це стало неможливим. А в умовах повномасштабної війни РФ проти України ситуація ще більше ускладнилася.
У 2023 році в Ялтинському порту відбулися масові скорочення співробітників. Керівництво підприємства пояснило це відсутністю грошей на утримання колективу, оскільки у вантажного порту «абсолютно немає замовлень».
Директор підприємства заявляв, що якщо у порту знайдеться інвестор, співробітників знову почнуть набирати.
Колектив портовиків побоювався, що за скороченнями стоять плани щодо банкрутства підприємства і його відчуження в інтересах бізнес-структур російського бізнесмена Юрія Ковальчука.
Юрій Ковальчук і його структури публічно про плани щодо Ялтинського порту не заявляли.
«Дані невтішні, запроваджено режим секретності»
Кримські порти не можуть повноцінно працювати в умовах міжнародних санкцій. Через це їхні перспективи незрозумілі. Кому і навіщо вони можуть бути потрібні в такій ситуації, наразі невідомо.
Ще в довоєнні роки російська влада Криму в своїй Концепції розвитку портової інфраструктури Криму до 2030 року визнала, що в порівнянні з досанкційним 2013 роком вантажообіг портів Криму скоротився більше ніж у п'ять разів.
В експертному співтоваристві заявляли, що вантажообіг у портах Криму з 2012 до 2020 року зменшився через санкції в 12 разів.
Збитки Ялтинського морського порту в довоєнному 2020 році становили 213 мільйонів рублів, а Євпаторійського – 47 мільйонів рублів, йдеться в дослідженні «Центру журналістських розслідувань».
«90 % перевезень у кримських портах – це вантажообіг з Росією. Ще десять можна віднести до зовнішньоторгового товарообігу. Це торгівля з країнами, які не підтримують міжнародних кримських санкцій. Наприклад, зерно для Сирії та інших країн Близького Сходу. У відкритих російських джерелах дані про кількість суднозаходів або вантажообіг в окупованих портах неповні, а про судна, які заходять в закриті порти, про характер і призначення вантажу – взагалі відсутні. Приховують їх окупанти не тільки тому, що ці дані невтішні. Режим секретності зепроваджено, щоб приховати судна, їхніх власників, відправників і одержувачів вантажів, тому що всі вони порушують європейські та американські санкції», – йдеться в дослідженні.
Незважаючи на провальні показники діяльності кримських портів, російська влада Криму роками продовжувала обіцяти їм світле майбутнє.
Насправді ж порти Кримського півострова фактично зупинилися. Підприємство «Кримські морські порти» змушене розпродавати портові судна, щоб «забезпечити раціональне використання майна та знизити витрати на утримання зазначених об'єктів та їх охорону».
А з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну воно повністю перейшло на бюджетні субсидії.
Це пов'язано з тим, що бойові дії РФ проти України практично паралізували цивільну діяльність у морській акваторії Криму, оскільки вона використовується російськими військами.
Від туризму до трофейної перевалки
В умовах міжнародних санкцій російська влада Криму намагалася переорієнтувати діяльність кримських портів, замінивши вантажообіг і перевалку туризмом.
Найбільш перспективним напрямком називали обслуговування на їхній базі пасажирських перевезень, у тому числі туристичних ліній, і створення сучасної яхтової інфраструктури.
Проект адаптації кримської інфраструктури під яхтовий туризм раніше просував президент Росії Володимир Путін. Але це так і не було реалізовано, оскільки Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
У військових умовах кримські порти стали місцем масової перевалки зерна і корисних копалин, вивезених з окупованих Росією територій України. Це неодноразово фіксували біля берегів Криму моніторингові групи та журналісти. Обсяг цих перевалок оцінити неможливо.
На цьому тлі в російській статистиці обсяги перевалки вантажів, що впали в десятки разів, знову почали зростати, а влада РФ уже моделює пропускні спроможності кримських портів для визначення напрямків їхнього розвитку.
У цих планах, принаймні, публічно не згадується військовий фактор. Хоча російські війська часто використовують цивільні порти у військових цілях, наприклад, запускаючи з них ракети на материкову частину України.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук розповів Крим.Реалії, що кримські порти, які Росія використовує у військових цілях, є «законною мішенню» для ЗСУ.
